реферат на тему нові індустріальні країни

Характеристика нових індустріальних країн: чинники появи та закономірності розвитку. Основні внутрішні й зовнішні фактори, що спричинили економічне зростання. Економіка Республіки Корея. Особливості економіки азіатських "драконів" та азіатських "тигрів". Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому. Полнотекстовый поиск.

Нові індустріальні країни (НІС) — азіатські країни, колишні колонії чи напівколонії, група країн, у яких протягом останніх десятиріч стався якісний стрибок соціально-економічних показників. Економіка цих країн за стислі терміни зробила перехід від відсталою, типовою для країн, до високорозвиненою. - НІС "першої хвилі": Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг (Сянган) (їх ще називають "азіатські тигри" чи "азіатські дракони"). - НІС "другої хвилі": Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Уругвай.

Нові індустріальні країни: чинники національного економічного успіху. розмір шрифту зменшити розмір шрифту збільшити розмір шрифту. Оцініть матеріал! . Різний ефект стратегій лібералізації в НІК та Латинській Америці пояснюється тим, що у перших вона виступала логічним продовженням ефективної промислової політики, у другій - стала реакцією на поразку стратегії імпортозаміщення. Окрім того, у країнах Південно-Східної Азії лібералізація проводилася поступово, вибірково і контрольовано, тоді як у Латинській Америці вона набула вигляду "шокової терапії".

"Нові індустріальні країни" по ряду ознак виділяються з основної маси країн, що розвиваються. Риси, що відрізняють НІК як від країн, що розвиваються, із середовища яких вони вийшли, так і від розвитих капіталістичних країн, у ряди яких деякі з них уже вступили "одною ногою", дозволяють говорити про появу особою "новоіндустріальної моделі" розвитку. Ці характерні риси досить чітко простежуються при аналізі досвіду розвитку "нових індустріальних країн" Латинської Америки й Азії. Не применшуючи важливої ролі досвіду розвитку латиноамериканських НІК, усе-так.

Отже, нові індустріальні країни — це держави, що зазнали бурхливого економічного розвитку за останні десятиріччя. На сьогодні каталізатором росту економіки все ще залишається промисловість, тому її активний розвиток і сприяв виділенню НІК на фоні інших країн “третього світу”. ООН визначило критерії, за якими ту чи іншу країну визнають “новою індустріальною”, зокрема, держава має демонструвати високі теми росту ВВП, а в її структурі має бути не менше 20% за промисловими товарами. Також враховується об’єм зовнішніх інвестицій та експорту промислових товарів. Іншими словами, все має вказувати на .

До нових індустріальних країн (НІК) зачислюють низку країн Азії й Америки, які характеризуються високими темпами економічного зростання. НІК виділились з країн, що розвиваються, у 60-х роках ХХ ст. У формуванні НІК можна виділити 4 етапи. На першому етапі три країни Південно-Східної Азії (Сінгапур, Тайвань, Південна Корея) і три країни Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Мексика) доволі швидко досягли великих соціально-економічних зрушень і практично зрівнялися з державами, які мали стабільно.

"Нові індустріальні країни" (НПК) (англ. new industrial countries) – це група країн, що розвиваються, в яких за останні десятиліття відбувся кількісний і якісний стрибок соціально-економічних показників. Економіка цих країн за короткий термін здійснила перехід від відсталої, характерної для країн, що розвиваються, до високорозвиненої. За такими показниками, як валовий внутрішній продукт (ВВП), ВВП на душу населення, обсяг експорту НІК першої хвилі вже випереджають деякі розвинені постіндустріальні країни світу. Політика НІК другої хвилі найчастіше має наздоганяючий характер, але помі.

Загальна характеристика та регіональні особливості економіки нових індустріальних країн (НІК). Особливим явищем в економічних відносинах світу став стрімкий розвиток країн і територій, які дістали назву «нові індустріальні країни» (НІК) або нові індустріальні економіки. За короткий час (30-40 років) ці країни створили промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії. Вони різко збільшили промисловий експорт і посіли важливе місце у міжнародному поділі праці. Склад групи НІК не є незмінним. До неї включають країни й території Східної Азії (Південна Корея, о. Тайвань, Гонконг, Сі.

Нові індустріальні країни (НІК) - це група країн, в яких за останні десятиліття відбувся якісний стрибок соціально-економічних показників. Економіка цих країн за короткий термін зробила перехід від відсталої, типовою для країн, що розвиваються, до високорозвиненої, з усіма притаманними рисами останньої. До них відносяться наступні: o ПІС "першої хвилі": Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг (їх також називають "азіатські тигри" або "дракони"); o НІК "другої хвилі": Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Уругвай ("латиноамериканські пуми"); .

Процес індустріалізації нових індустріальних країн не скрізь проходив однаково. Наприклад, Бразилія, Мексика, Аргентина є найбільшими виробниками сировинних ресурсів, до того ж мають місткі внутрішні ринки. Однак це не стосується Гонконгу і Сінгапуру. Завдяки структурним змінам економіки нові індустріальні країни Латинської Америки увійшли до системи міжнародної виробничої спеціалізації. Якісні тенденції промислового розвитку цих держав дістали назву "експортно-промислової орієнтації". За виробництвом окремих видів продукції промисловості вони не поступаються розвиненим країнам. Серед нових індустріальних країн Азії виділяються Південна Корея і Сінгапур.

Серед НІК є й такі, які точніше можна назвати "нові індустріально-аграрні країни", у яких поряд з розвинутою промисловістю існує високорозвинене сільське господарство. Ця галузь економіки таких країн, як Малайзія, Таїланд, Аргентина, Бразилія, має сучасну базу розвитку і високий показник експортності деяких видів сільськогосподарської продукції.

Нові індустріальні країни (НІК) - це група країн, в яких за останні десятиліття відбувся якісний стрибок соціально-економічних показників. Економіка цих країн за короткий термін зробила перехід від відсталої, типовою для країн, що розвиваються, до високорозвиненої, з усіма притаманними рисами останньої. До них відносяться наступні: o ПІС "першої хвилі": Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг (їх також називають "азіатські тигри" або "дракони"); o НІК "другої хвилі": Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Уругвай ("латиноамериканські пуми"); .

Нові індустріальні країни – типологічне професійної робочої сили, а також широкого зосе-. угруповання країн, які характеризуються високими редження іноземного капіталу на своїх територіях, темпами економічного зростання з активізацією ін- латиноамериканські та азіатські НІК досягли вели-. новаційної складової та залученням іноземного капі- ких успіхів у розвитку своєї економіки та завдяки. талу. Окремі країни нової індустріалізації за часткою цьому підвищили рівень ВВП. валового внутрішнього продукту на душу населення. Порівнюючи показники на рис. 3 можна ви

Презентація на тему: "Нові індустріальні країни Азії". Завантажити презентацію. Отримати код. На початку 80-х років XX ст. група країн Південно-Східної та Східної Азії завдяки НТР досягла високих темпів економічного зростання і перетворилася на країни так званої нової індустріалізації. З'явились цілі регіони, які можна оголосити індустріальними, стабільно зростаючими. У 70 - 80-х роках XX ст. у цих країнах відбулася перебудова економіки на зразок японської, виникли нові галузі досить високого індустріального рівня: нафтопереробна, нафтохімічна, автомобілебудівна, суднобудівна.

Урок - проект " Нові індустріальні країни" спонукає учнів поглибити свої знання з соціально-економічної географії світу. Він навчає учнів технологіям проектної діяльності; спонукаючи формуванню в учнів практичних знань і навиків; - розвиває вміння та навички самостійно відбирати, систематизувати, аналізувати інформацію; розвивати комунікативні та практичні навички, вміння працювати в групі; - виховує в учнів активну життєву позицію.. Конспект на урок Географія скачати.

Нові індустріальні країни (НІС). Аж до середини 60-х рр., навіть після деколонізації, економісти Заходу не дуже враховували специфічні соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються. В силу безлічі факторів НІК виявилися в сфері особливих економічних і політичних інтересів капіталістичних країн, які направляли в ці країни майже половину всіх фінансових ресурсів, призначених державам, що розвиваються. Швидке зростання економіки зумовив збільшення абсолютних розмірів ВВП, в тому числі і на душу населення. За цими показниками НІК у цілому також випереджає основну масу розвинених країн.

Я вибрав тему В«Нові Індустріальні КраїниВ», бо вважаю, що ця тема є однією з найбільш актуальних на сьогоднішній день. Ці країни зайняли особливе місце серед розвинених країн світу. Ще недавно вони мали економіку, типову для країн, що розвиваються. p> В«Нові індустріальні країниВ» відрізняються від інших країн порівняно високим рівнем ВВП на душу населення, поширенням індустріальних форм праці, відносно розвиненою галузевої структурою економіки, експортом виробів обробної промисловості, дешевизною робочої сили. Ринкові відносини досягли тут помітно більше високого ступеня зрілості, ніж у к.

Розділ 1. Характеристика нових індустріальних країн (НІК). 1.1 Чинники появи НІК. 1.2 Закономірності розвитку НІК. Розділ 2. Особливості економічного розвитку НІК. 2.1 Економіка Республіки Корея (Південна Корея). 2.2 Особливості економіки азіатських "драконів". Країни опинилась у сфері особливих політичних чи економічних інтересів промислово розвинених країн, передусім США і Японії.