енгельс ф розвиток соціалізму від утопії до науки

Енгельс має велику заслугу в систематизації єдиної діалектико-матеріалістичної філософії науки і в науковому обґрунтуванні її фундаментальних принципів. Після смерти Маркса (1883) роль Енгельса як ватажка європейського робітничого руху набула особливого значення. Паралельно з діяльністю у II Інтернаціоналі Енгельс виконував титанічну працю, готуючи до друку 2-й і 3-й томи «Капіталу» (вийшли у 1885 і 1894 відповідно). Фрідріх Енгельс. Розвиток соціалізму від утопії до науки / Пер. з нім. — Харків—Одеса: Партвидав «Пролетар», 1932. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.

Енгельс, Фрідріх, (1820-1895.). Розвиток соціалізму від утопії до науки / Ф. Енгельс. - Київ : Політвидав України, 1980. - 82 с.; 20 см. NL МЭ 2-80/1. Книги (изданные с 1831 г. по настоящее время). Сведения об ответственности. Ф. Енгельс. Выходные данные. Київ : Політвидав України, 1980.

Поділ суспільства на класи - експлуатує і експлуатований, панівний і пригноблений - було неминучим наслідком колишнього незначного розвитку виробництва. Поки сукупний суспільна праця дає продукцію, ледь перевищує найнеобхідніші засоби існування всіх, поки, отже, праця забирає все або майже весь час величезної більшості членів суспільства, до тих пір це суспільство неминуче ділиться на класи. Друкується за: Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 19. С. 224-226.

Маркс розробляє модель розширеного відтворення за соціалізму. Він зазначає, що на першому етапі цей розподіл передбачатиме формування фонду заміщення спожитих засобів виробництва, фонду розширення виробництва (фонд нагромадження) і резервного, або страхового, фонду. Їх формування є економічною необхідністю.

В науковій літературі існує багато найрізноманітніших визначень соціалізму. Якщо лишити осторонь усі морально-етичні, філософські, правові та інші прикмети цього ладу, то, з суто економічної точки зору, соціалізм (комунізм) являє собою соціально-економічний устрій (порядок), за якого держава (центр) планує, організує, розподіляє, перерозподіляє на базі загальнонародної суспільної власності весь вироблений продукт, повністю підпорядковує собі діяльність-усіх структур, виробничих колективів і окремих агентів виробничого процесу. В цьому сенсі набагато більшої уваги заслуговує теорія "факторів виробництва" Ж.Б.Сея - теорія, що є основою сучасної економічної науки про "факторний аналіз".

Галичині опубліковано частину праці Ф. Енгельса "Розвиток соціалізму від утопії до науки" (1892) і повністю видано праці "Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії" (1899) та "Походження сім'ї, приватної власності і держави" (1899, 1900). Новий етап в історії видання і розповсюдження творів Маркса і Енгельса в Росії пов'язаний з діяльністю В. І. Леніна і створеної ним більшовицької партії. Під редакцією В. І. Леніна вийшли в світ "Громадянська війна у Франції" (1905), "Бакуністи за роботою" (1905 і 1906), листи Маркса до .

Науковий соціалізм: - вивчає закономірності та шлях переходу суспільства від капіталізму до соціалізму; - дає соціально-політичне та духовне обґрунтування соціалізму. Історичні передумови марксизму . (Багато складних проблем буття людини, суспільства, природи, розвитку науки, методології пізнання і практики набули в ній принципово нової інтерпретації). Основні праці Ф.Енгельса: “Діалектика природи”, “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”, “Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину”, “Походження сім’ї, приватної власності та держави” тощо. ⇐ Предыдущая 9 10 11 121314 15 16 17 18 Следующая ⇒. Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 9463; Нарушение авторских прав?

Ф. Енгельс усвідомлював евристичну цінність ідей гегелівської «Науки логіки». У рукописі «Діалектика природи» (опублікованої вперше в 1925 р.) він спирався на неї, визначаючи три закони діалектики: закон взаємоперехіду кількості в якість, закон взаємопроникнення протилежностей і закон заперечення заперечення. Загалом діалектика представлена як наука про загальні закони руху та розвитку природи, людського суспільства й мислення. Ф. Енгельс прагнув вирішити завдання узагальнення конкретно-наукового знання. При цьому він виходив з того, що науки відкривають у природі і суспільстві такі закономірн.

Історію економіки неможливо уявити без таких особистостей, як Маркс, Енгельс. Вони внесли величезний внесок у різні галузі наукового знання. При цьому внесок їх був досить вагомим, тому багато сучасні ідеї і системи виходять з первинних думок цих великих учених. Карл Маркс. Карл Маркс народився в Німеччині. Він є філософом, соціологом, економістом, політичним журналістом і активним громадський діячем. Маркс, Енгельс були відомі своєю дружбою і схожими поглядами. Карл Маркс був вже третьою дитиною в сім'ї адвоката з єврейським корінням. В юні роки хлопчик займався у гімназії Фрідріха-Вільг.

Соціалізм характеризується, на дум- ку Енгельса, і відсутністю поділу суспільства на класи та відмиранням держави. У цій книжці він дає критичний огляд утопічних ідей соціалізму, історії їх розвитку, що згодом знайшло відображення в наступній книжці Енгельса «Розвиток соціалізму від утопії до науки» (1880). Без огляду на те, що ідеєю побудови майбутнього суспільства проникнуті всі праці Маркса та Енгельса, закінченого теоретичного вчення про соціалізм ними створено не було.

Утопічний соціалізм. Соціальні утопії періоду XV-XVIII ст. Т.Мора, Т.Кампанелли, Дж.Лілберна, Дж.Вінстенлі, Ж.Мельє відобразили перехід соціально-економічної думки від ідеї споживчого комунізму до ідеї суспільної власності на засоби виробництва, визнання важливої ролі державної влади у становленні "справедливого" ладу. Найбільший розвиток ідеї утопічного соціалізму отримали в пер. пол. Політична економія перетворюється з науки, що вивчає причинні зв'язки економічних процесів, у науку, що виробляє етичні норми господарської діяльності людей. К.Маркс (1818-1883рр.) та Ф.Енгельс (1820-1895 рр.) поставили на науковий ґрунт соціалістичну.

Нарешті, важливі зауваження про нові явища в розвитку капіталізму містяться в додатках до четвертого німецькому виданню брошури Ф. Енгельса "Розвиток соціалізму від утопії до науки", що відносяться до 1891 г, а також в рукописі Ф. Енгельса "До критики проекту соціал -демократичної програми 1891 ", написаній між 18 і 29 червня 1891 У цих роботах Енгельс відзначає швидке зростання картелів та трестів і дає в. Картелі встановлюють загальна кількість товарів, що має бути зроблено, розподіляють його між підприємствами, нав'язують наперед встановлену продажну ціну. З розвитком картелів і трестів Енгельс пов'язує і зміна торгової політики, що.

Соціалісти-утопісти не бачили радикальних шляхів переходу до суспільства соціальної справедливості, а своїм завданням вважали розвиток свідомості та пропаганду своїх ідей. Утопічний соціалізм відзначав протилежність класових інтересів, але заперечував політичну боротьбу й революцію, прагнучи перетворення суспільних відносин мирним, еволюційним, компромісним шляхом[3, с. 450 -456].

Філософія і наука є різними формами людської свідомості, тому вислів «наукова філософія» є щось на зразок «дерев’яного заліза». Негативна реакція на подібного роду «натурфілософську» модель Марксової філософської спадщини виявилася досить швидко. Теорію соціалізму, міркував він, можна поєднувати не з самою лише позицією діалектичного матеріалізму (так стали називати філософію марксизму після смерті Маркса; сам термін «діалектичний матеріалізм» був уперше вжитий Енгельсом у 1880 р. в брошурі «Розвиток соціалізму від утопії до науки»), а й з іншими філософськими уподобаннями.

Автономними є наука, мистецтво, державне життя, економічне життя, вся громадськість і вся культура. Цей процес диференціації та автономізації і є те, що називається секуляризацією людської культури "[5].[5]. [1] Маркс, К. Вступ до "Критиці гегелівської філософії права" // Маркс, К. Соч. / К. Маркс, Ф. Енгельс. [2] Енгельс, Ф. Розвиток соціалізму від утопії до науки. Там же. [3] "Вільнодумний" - термін, який вперше вжив η 1697 р у листі до Дж.

Uuml; критика соціалізму. V. Поступальний розвиток живих істот, привчають пов'язувати різні поняття і вільніше користуватися органами почуттів і членами тіла. [.] Пролетаріат бере державну владу і перетворює засоби виробництва насамперед у державну власність. Але тим самим він знищує самого себе як пролетаріат, тим самим він знищує все класові відмінності і класові протилежності, а разом з тим і держава як держава. Існував і існуючого до сих пір суспільству, яке рухається в класових протилежностях, було необхідно государст-. 646 Розділ V. ОСОБИСТІСТЬ І ПОЛІТИКА. Друкується за: Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 19. С. 224-226.

Внесок К. Маркса та Ф. Енгельса у становлення соціологічних знань. Про працю. У статті досліджується й розкривається значення головних теоретичних уявлень про суспільну працю К. Марса та Ф. Енгельса для сучасної соціології праці. Мета дослідження полягає у визначенні й розкритті внеску К. Маркса та Ф. Енгельса у становлення соціології праці як науки, як галузі соціологічного знання. Викладення основного матеріалу. К. Маркс та Ф. Енгельс виходили з історико-матеріаліс-тичного розуміння праці як визначального чинника формування людини як соціальної істоти, суспільного виробництва та його конкретно-історичної форми, соціальної структури та ключових соціальних відносин у суспільстві.

Наступним етапом розвитку утопічного соціалізму був критичний утопічний соціалізм, представлений трьома великими критиками капіталізму -- А. Сен-Сімоном, Ш. Фур'с і Р. Оуеном. Вони фактично виражали інтереси робітничого класу, але не усвідомлювали класового змісту свого вчення. Ці положення конкретизовані Ф. Енгельсом у працях «Анти-Дюринг» і «Розвиток соціалізму від утопії до науки». За вченням К. Маркса і Ф. Енгельса, комунізм -- це безкласове суспільство, засноване на засадах колективізму, суспільній власності на засоби виробництва, планомірному розвиткові, розподілі за потребами. За соціалізму внаслідок недостатньо високого рівня розвитку продуктивних сил розподіл здійснюється за працею.