прізвища та прізвиська українських козаків

Прізвиська козаків стали основою їхніх прізвищ, в подальшому зафіксованих різними документами, реєстрами та переписами. Потреба давати прізвисько випливала з того, що ідентифікація та навіть проста функція управління, організації і самоорганізації козацького товариства вимагала швидкості та мобільності. Український Trollface – хороший україномовний паблік у ВК. Там ви завжди знайдете багато цікавих жартів, коміксів, відео, і все це - рідною мовою. Адміни групи - свідомі, не розміщують інформації за тоталітарний режим та московитів, які знищили козацтво. Автор: bohdan. Введіть скриньку

Величезна кількість сучасних українських прізвищ кувалась у горнилі Запорозької Січі. Та й козацтво з Гетьманщини, які перебували на Січі на цей час, змінювали свої прізвища на прізвиська. За козаком закріплювалась назва місцевості або міста, села, звідки прибув втікач: Галицький, Кальміуський, Кодацький, Чигиринський, Лебединець, Миргородський, Прилуцький, Полтавський, Чугуєвець, Поліщук, Волошко, Волошин та ін.Також ми можемо наочно переконатися в широких міжнародних зв’язках та в інтернаціоналізмі Запорозької Січі, де збиралися представники різних націй , народностей і багато козаків одержали такі прізвища як: Лях, Полулях, Гуржій, Сербин, Литвин, Вірменко, Циганенко, Турчин, Гуцул та. ін.

Нині ці прізвиська (уже прізвища) без прив'язки до ситуації, за якої їх дали тому чи ін. козакові, сприймаються емоційно нейтральними. Прізвища в сучасному розумінні в осн. масі стабілізувалися й закріпилися як офіційно-юрид. спадкові родинні найменування українців наприкінці 18 – 1-й пол. 19 ст. (уперше ж додані до імен назви, що їх можна розглядати як прізвища, з'являються в українців зрідка вже у 13 ст.). Худаш М.Л. Із спостережень над українськими козацькими особовими назвами-композитами середини XVII ст. В кн.: Ономастика. К., 1966. Непокупний А.П.та ін. Міжетнічні зв'язки в українській антропонімії XVII ст. ("Реєстри всього Війська Запорозького" 1649 р. і мовно-територіальні контакти). К., 1989.

У давнину прізвища давалися випадково, спеціально їх ніхто не створював, але бувало й так, що певні прізвиська вигадували навмисно. Як правило, такий звичай існував у козаків. Прізвища давали через різні обставини, але основна причина їх появи була одна і таж сама - або пам'ятний вчинок людини, або дивовижна подія в її житті, або особлива риса характеру, поведінки чи зовнішнього вигляду. Також дуже часто в основі прізвища був певний гумор, жарт або навіть насмішка. Пропонуємо Вам добірку найцікавіших та найнезвичніших прізвищ, які носили українські козаки. Деякі з них збереглися і до наши.

Українські прізвища — родові прізвища, які виникли в українськомовному середовищі в процесі ономастичної складової формування української нації. Українські прізвища мають різноманітну морфологію формування та різні джерела походження. Найбільш поширеними є прізвища, утворені з суфіксами -ук, -юк (найпоширеніші на Західному Поліссі, Волині та Поділлі) (наприклад, Федорчук) та -енко, -єнко (найпоширеніші на Наддніпрянщині) (наприклад, Федорченко).

Лариса МАСЕНКО КОЗАЦЬКІ ПРІЗВИСЬКА. На Запорізькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке. Часто прізвисько обирали новому товаришеві самі козаки. Уславився колись на всю Запорізьку Січ своєю силою козак Іван Підкова. Він був таким дужим, що міг однією рукою переломити надвоє міцну залізну підкову. Тому й прозвали його таким найменням. Ти, мабуть, знаєш казку про Вернигору — велетня, який перевертав гори, і Вернидуба, котрий міг власноруч зламати величезного дуба. А ще є цікава легенда про вусаня Верниводу, щ.

Козацькі прізвища — Ономастика — GENEO-ГЕНЕО — Міжнародний генеалогічний форум * Международный генеалогический форум * International Genealogical Forum. Цією рисою запорозьких козаків частково пояснюються й дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо. Людину малого зросту вони, жартуючи, називали Махинею, великого зросту — Малютою, шибеника — Святошею. Хто спалив курінь, той — Палій, а хто подібний на перепічку, той — Корж.

Ключові слова: козацьке прізвисько, прізвище, козак, суфікс, словотвір, XVII–XVIII ст. Повне офіційне найменування людини, що складається з імені, імені по батькові та прізвища, – явище нового часу. У минулі віки єдиних, уведених державою норм ідентифікації особи не існувало, і в адміністративно-юридичній практиці для позначення людини використовували різноманітні мовні засоби. Адже величезна кількість сучасних українських прізвищ, що походять від прізвиськ, кувалась у горнилі Запорізької Січі.

Новости о культурной жизни региона, афиша культурных событий, десятки организаций культуры региона, сотни персоналий, более 1000 изображений, мониторинг СМИ. Кроме контактно-презентационной информации на культурную тематику регионального уровня АРТКАВУН содержит множество ссылок по соответствующим темам на ресурсы интернет.

Відомі українські козаки боролись за майбутнє України, захищали українські землі від нападників. Хто славетні козаки України згадаємо в цій статті.. КОЗАК – слово тюркського походження, яке означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець, який йде попереду. Головна діяльність козаків – захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Зміст. ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ КОЗАКИ. 1. Остафій Дашкевич (Дашкович) (1455 – 1535). 2. Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) (р.н. невідомий – 1641). 3. Данило Павлович Апостол (1654 – 1734). 4. Павло Полуботок (1660 – 1724). 5. Іван Б.

Очевидно, що це прізвище походить від прізвиська Луччий (кращий, на жаль це слово в сучасній українській мові не використовується). Очевидно, з часом прізвище Лучченко втратило одну з літе «ч». Сучасним носіям прізвища Лученко важко встановити лише за лексичною формою походження свого прізвища, позаяк маємо принаймні п’ять варіантів походження здавалося б простого українського прізвища, але дослідження архівних матеріалів (метричних книг, скарг та прохань). Ото ж як бачимо реєстр є чудовим джерелом для дослідників імен та прізвищ не тільки козаків, а й посполитих. Бо виглядає на те, що прізвища тих та інших не різниться нічим.

Сучасну людину неможливо уявити без такої «атрибутики» як прізвище. Воно є у кожного, його ми використовуємо щодня. Почасти нас називають на прізвище частіше, ніж на ім’я. Втім, мало хто з нас замислюється над походженням свого прізвища. Й це закономірно. В роки Радянського Союзу бажання знати історію походження свого роду та прізвища було «недоречним» та «буржуазним», тобто тим, що не личить громадянину СРСР – безродному гвинтику могутньої системи. ХХІ століття відновило інтерес до історії свого роду і ніжинці теж не мають стояти осторонь світових позитивних зрушень. Ніжин – місто козацьке, в.

У козацьких реєстрах, що збереглися до нашого часу, чимало українців можуть знайти свої власні прізвища. Серед них, наприклад, прізвища на -енко мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. Цей суфікс позначав синів за батьком (згадаймо в Куліша полковника Шрама та молодого Шраменка). Якщо ваше прізвище - Пушкар, Гармаш чи Хорунжий - теж походження зрозуміле. Прізвище вашому предку могли скласти за. Походженням (Поліщук, Волошин), зовнішністю (Чуб, Носань), характером (Сич, Сорока, Хмара, Круть). Є "веселі" прізвища, щасливі носії яких досі дякують козацькій фантазії й гумору.

Мешканці багатьох українських сіл, крім прізвища, мають вуличне прізвисько, причому останнє нерідко є більш вживаним серед односельців. Паралельне побутування офіційного й вуличного прізвища є як типовою рисою сучасного закарпатського антропонімікону. Отже, на тлі загальноукраїнського антропонімікону офіційні і неофіційні особові найменування не мають відмінностей ні за типами творення, ні за лексичним значенням слів, від яких походять. Традицію наречення новобранців прізвиськом успадкували від запорізьких козаків учасники гайдамацьких повстань, що знайшло художнє відображення у відомій сцені Шевченкової поеми «Гайдамаки»: «…А як тебе Зовуть? Я не знаю».

Прізвища — як вони з’явились? З давніх-давен наші предки давали своїм дітям різні імена, щоб їх розрізняти. Коли чисельність населення зросла, з’явилося багато людей з однаковими іменами. Тож люди придумували собі прізвиська. До прикладу, жили в одному селі три Івани. Навмисне давали прізвиська, які походять від страшних та грізних тварин, яких боялися. Усе для того, щоб відвернути нечисту силу. Звідси й походять прізвища Вовк, Ведмідь. До речі, практично усі прізвища, що складаються з двох основ, теж походять від козаків. Це такі як Гонихмара, Непийвода, Варивода тощо. Понад 22 тисячі українців, згідно з даними онлайн-карти прізвищ, мають прізвище Середа, 376 українців — Неділя.

Значна кількість сучасних українських прізвищ зародилася у Запорізькій Січі. Саме тут вперше виникла потреба офіційної реєстрації великої кількості козаків, які, як правило, були втікачами з усієї України. В ті часи існував звичай давати їм нові прізвища, щоб втікачів не могли розшукати їх пани. За прізвищем, даним на Січі, можна було дізнатися про поширені в Україні…

Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв’язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов’яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім’ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої.

Прізвища козаків На Січ тікали українці з усієї України. А з Запоріжжя, як і з Дону видачі не було. Втікачам давали нові прізвища (найчастіше з закінченням на енко), щоб якщо колишній власник втікача, якийсь пан приїде шукати свого селянина, щоб не міг знайти його навіть у списках. У козацьких реєстрах, складених після Зборівської угоди 1649 року, прізвищеві назви на (енко), наприклад, Голопупенко, Дубогризенко, Петренко, Василенко, Короцюпенко мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. Наприклад, у реєстрі Київського полку 1650 року найменування прізвищ на (енко) становлять 60% від .